Рада підтримала у першому читанні законопроект про медіа: чому він важливий
Рада підтримала у першому читанні законопроект про медіа: чому він важливий

Рада підтримала у першому читанні законопроект про медіа: чому він важливий

ВР підтримала у першому читанні законопроект про медіа / фото УНІАН

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону "Про медіа".

Як повідомив народний депутат України Ярослав Железняк, за ухвалення цього законопроекту під реєстраційним номером 2693-д проголосувало 233 народних депутатів.

Не голосували в повному складі фракції "Європейська солідарність", "Голос". В той же час підтримали законопроект 179 депутатів із фракції "Слуга народу", 6 - з "Батьківщини", 12 - "Платформа за життя та мир", 7 - "За майбутнє", 12 - "Довіра", 12 - "Відновлення України", 5 - позафракційні. Він зазначив, що проголосували за продовження терміну подачі правок до 21 дня.

Відео дня:

На своїй сторінці в Facebook заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що "законопроект про медіа проголосований в першому читанні – це ще один крок до вступу України в Європейський Союз та встановлення чітких сучасних правил для медіаринку. 233 депутати "за"!

Вона зазначила, що у вересні очікують на висновок Європейської комісії, який готують експерти Ради Європи, "розглядаємо на комітеті правки і голосуємо в другому читанні".

Як повідомила пізніше Кравчук у Facebook, раніше ліцензійний збір для супутникової ліцензії складав 360 тисяч, а сама ліцензія видавалась на 10 років, наразі оплата за реєстрацію суб'єкта у сфері медіа може стати 4723 грн, а дія дозволу (реєстрації) - не обмеженою в часі.

Вона зазначає, що регуляція буде поширюватись на онлайн-медіа, але реєстрація буде добровільна.

"Водночас покращиться захист працівників онлайн-медіа. Працівники зареєстрованих онлайн-медіа отримають статус журналістів та всі відповідні гарантії", – додала вона.

При цьому зазначила, що блогерам, які працюють на платформах спільного доступу, наприклад, у Youtube ми надаємо можливість реєстрації, щоб отримати офіційний статус, але самі соціальні мережі не підпадають під регулювання.

Депутат зазначає, що законопроектом передбачена: заборона медіа держави-окупанта; механізм боротьби з ворожими ОТТ-сервісами; процедура формування чорних списків, зменшення зарегульованості процедурних питань діяльності Нацради; ліберальніше регулювання онлайн-медіа; кожна індустрія матиме свій орган співрегулювання.

Кравчук наголошує, що у законопроекті немає ніякого зменшення квот на українську мову в ефірі.

Заступник голови Комітету наголосила, що до кінця вересня очікуються висновки від Єврокомісії, а у жовтні – "сподіваємося проголосувати за законопроект у другому читанні в цілому".

Проект закону "про медіа": що передбачає

Законопроектом передбачено, що заходами реагування на порушення законодавства у сфері медіа є припис, штраф, які застосовуються за рішенням Національної ради, а також анулювання ліцензії, скасування реєстрації за рішенням Нацради або суду, заборона видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду, тимчасова заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Нацради або суду.

Законопроектом також передбачено, що у разі встановлення непрозорості структури власності або її невідповідності вимогам закону, таке медіа має припинити існування.

Також документом регламентується робота Реєстру суб’єктів у сфері медіа. При цьому такий Реєстр є головною базою даних, яка надає доступ до інформації про українських ліцензіатів, реєстрантів та про реєстрацію іноземних лінійних медіа.

Проект закону "про медіа": передісторія

Як повідомляв УНІАН, 27 грудня 2019 року група народних депутатів зареєструвала в парламент проект закону про медіа (№2693). 

19 травня 2020 року Верховна Рада повернула законопроект про медіа до Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики для доопрацювання. Навколо законопроекту велося багато дискусій, у профільному комітеті отримали десятки звернень представників медіа індустрії, тому були потрібні структурні доповнення. Зокрема, йшлося про необхідність виписати норми, що стосуються як повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, так і регулювання онлайн-медіа.

17 червня 2022 року президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС, при цьому вона уточнила, що Україна для цього повинна втілити ряд важливих реформ. Перелік цих вимог є у відповідному документі Єврокомісії.

Вас також можуть зацікавити новини:

  • Закон про медіа має забезпечити свободу слова та національну безпеку одночасно - Нацрада
  • Рада підтримала часткову заборону російської музики в Україні
Теги за темою
Верховна Рада
Джерело матеріала
loader
loader