В колишньому театрі "російської драми" у Києві дали першу виставу від початку війни

Для глядачів  відкрився театр Лесі Українки, раніше у назві значилось ще "російської драми", але у перші дні війни колектив одноголосно ухвалив рішення перейменувати свій заклад. Давали на сцені "Три кохання" - виставу про Лесю Українку.

Про це йдеться в ТСН.

У їхній гримерці на стіні досі розклад вистав на лютий, 24-ого Катерина мала вийти на сцену. Але замість підготовки до вистави – вона пакувала валізу, аби виїхати з Києва. «Я вже сіла в потяг, людей набилося… і в останній момент я відчула, що те не то, що мені потрібно, і в останній момент я почала вибігати з криком – люди, випустіть будь ласка», - каже дівчина.

Їхній театр не працював рівно місяць, з міста поїхала велика частина трупи та персоналу, замість шести гримерів лишилось два, а замість сімнадцяти акторів, що задіяні у сьогоднішній виставі, вийдуть на сцену– вісім. «Ми репетирували в «Зумі», аби підігнати текст», - розповідають актори.

Легенда української сцени Лариса Кадочнікова з партнером репетирують за столиком у порожньому буфеті. Каже, теж лишалась у Києві, принципово. «Я хотіла поїхати до Парижа. Думаю, поїду, моє улюблене місто. А потім сказала - ні! Чоловік сказав ні! І я подумала – я прожила таке гарне життя тут, в Україні. Стільки зробила для України… Ні! Як би не було важко, як би не було страшно, я залишаюся тут», - каже актриса.

Вона гратиме у неділю: афіша її вистави - "актрисі завжди вісімнадцять" - теж вже є на фасаді театру. Всього у квітні планують зіграти п’ять вистав. На сьогоднішню - "Три кохання" квитки розкупили за добу.

Глядачам роздають план глядацької зали. У кожного працівника чітка інструкція, що робити, якщо спрацює сирена. «Якщо у нас тривога, заходить директор, зупиняє виставу, всі виходять, два виходи і ідуть до укриття в метро», - розповідають адміністратори.

Виставу почали із хвилини мовчання за загиблими. А міністр культури, який теж навідує театр каже, що культура саме те, на що полює ворог. Тому театр має жити, навіть під час війни.

«Три кохання – три історії Любові Лесі Українки. Фінал – найвідоміший вірш поетеси, покладений на музику. «Ні, я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіватись, жити буду, геть думи сумні», - читають акторки.

Акторів викликають на поклон тричі, глядачі аплодують стоячи. Виходять – у сльозах.

Читайте також:

Щоп’ятий, із понад сотні поранених з вокзалу Краматорська, у важкому стані, у дітей ампутації рук і ніг

Місто Нестора Махна ворог прицільно знищує: у підвалах залишаються десятки людей

Чернігів оживає: містяни підраховують збитки, ховають сотні загиблих і борються із величезними цінами на харчі