Науковці знайшли соціальну мережу віком понад 50 тисяч років

Науковці виявили в Африці найстарішу у світі соціальну мережу, що процвітала вже 50 000 років тому.

Про це пише The Guardian.

На відміну від електронних сучасників, ця мережа соціальних зв'язків ґрунтувалася на обміні та торгівлі намистом зі шкаралупи страусових яєць - однієї з найдавніших форм людських прикрас.

Науковці з Німеччини дослідили понад 1 500 таких намистин, знайдених у 31 місці на півдні та сході Африки на відстані майже у 3 тис. км. Ретельний аналіз показує, що намистом, яке й у наш час продовжують носити мисливці-збирачі в Африці, обмінювалися на величезних відстанях, тим самим ділячись символічними повідомленнями та зміцнюючи союзи.

"Це як іти за слідами хлібних крихт. Намистинки - це підказки, розкидані в часі і просторі, що очікують, щоб їх помітили", - розповіла провідний автор дослідження Дженніфер Міллер з Інституту історії людства ім. Макса Планка в місті Йена.

Порівнявши зовнішній діаметр яєчної шкаралупи, діаметр отворів всередині та товщину стінок, науковці з'ясували, що близько 50 000 років тому люди у Східній і Південній Африці почали робити зі страусових шкаралуп майже однакові намиста. При цьому групи та спільноти були розділені величезними відстанями, що передбачає існування соціальної мережі, яка з'єднує людей у віддалених регіонах.

"Результат дивовижний, але закономірність зрозуміла", - зазначив інший автор дослідження, Імін Ван, який також працює в Інституті Макса Планка.

Намистини зі шкаралупи страусових яєць - одні з найстаріших форм прикрас, хоча й не перша в Homo sapiens. Науковці вважають, що чоловіки та жінки почали мазати себе червоною охрою близько 200 000 років тому, а 75 000 років тому - носити намиста.

Індустрія прикрас же зародилася близько 50 000 років тому в Африці, коли було виготовлено перші намиста зі шкаралупи страусових яєць - найперша стандартизована форма прикрас, відома археологам. Її використання є однією з найдавніших культурних традицій людства, що включає вираження ідентичності та відносин. Як висловилася Дженніфер Міллер: "Ці крихітні намистинки здатні розкрити великі історії про наше минуле".

Проте перша у світі соціальна мережа не проіснувала довго. Близько 33 000 років тому характер носіння бус різко змінився: вони зникли з Південної Африки, але збереглися у Східній. Міллер і Ван припускають, що за цим стояли кліматичні зміни, які через 17 000 років поклали край найстарішій соціальній мережі на планеті.

Раніше УНІАН писав, що науковці визначили вік останків найдавнішої людини розумної. Археологи з Кембридзького університету, а також з Бельгії, Ботсвани, Великобританії, Ірландії, США, Франції та Ефіопії уточнили датування скам'янілостей Омо-I. Виявилося, що вони набагато старші, ніж вважалося раніше.

Вас також можуть зацікавити новини:

• Сполуки канабісу можуть запобігати зараженню коронавірусом - науковці
• Запуск першого за 10 років супутника: Україна повертається у велику космічну гру
• Між двома світами: експерти очікують швидке "переселення" людей у метавсесвіти