2021-й став проривним за кількістю вироків у справах Майдану – Венедіктова

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова назвала 2021 рік проривним за кількістю вироків у справах Майдану.

Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.

"2021 став проривним у кількості вироків у справах Майдану – цьогоріч їх стільки ж, як за попередні три разом. Вперше засуджено до реального позбавлення волі співробітників столичного "Беркуту" за злочини в день розгону студентського Майдану, який відкрив "скриньку Пандори" насилля проти учасників акцій", – написала вона.

Також генпрокурор зазначила, що наразі триває розслідування у 63 таких кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 3500 епізодів. У судах слухається 111 справ щодо 207 обвинувачених. Цьогоріч було притягнуто до відповідальності 53 особи, що майже на третину більше підозрюваних, ніж торік. Окрім топ-верхівки керівництва країною, слідство вийшло на ключових організаторів середньої ланки.

До суду відправлено 22 обвинувальні акти щодо 32 осіб, повідомила очільниця прокуратури.

За її словами, каталізатором активності прокуратури і ДБР став закон про "заочку", який зняв колізії, що гальмували процес у справах Майдану, фігуранти яких переховуються від слідства. Прокурори цьогоріч отримали у 2,5 рази більше дозволів на спеціальне досудове розслідування.

"Заочно чи очно, ми доведемо справи Майдану до вироків для всіх – від виконавців до найтоповіших організаторів. Оцінка їхніх дій – захист для демократії. І такий підхід у нас до всіх важливих для суспільства справ: від захисту життя і здоров'я людей до переслідування топ-корупціонерів", – додала Венедіктова.

Нагадаємо, 20 листопада Ірина Венедіктова заявила, що очікує у 2021 році на завершення судового розгляду в суді першої інстанції справи щодо розстрілів на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року під час Революції гідності.

Довідка УНІАН. Після відмови влади України від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом у листопаді 2013 року на центральних вулицях Києва й інших міст України почалися масові акції протесту. Подальша ескалація протистояння призвела до вимог відставки уряду і президента країни Віктора Януковича, а також до зіткнень протестувальників зі співробітниками правоохоронних органів.

Найбільше людей загинуло у лютому 2014 року під час зіткнень з силовиками в центрі Києва, а також від куль снайперів – понад 100 осіб, сотні були поранені.

Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності.

Автор: Ганна Бредіхіна