У центральній частині Вишгорода виявили старовинне кладовище і храм

У центральній частині Вишгорода археологи виявили старовинне кладовище і храм. Унікальна знахідка допомогла історикам простежити еволюцію "серця" міста.

Про це йдеться у повідомленні Вишгородського історико-культурного заповідника.

Вишгородська археологічна експедиція спільно з археологами Національної академії України розкопали центральну частину міста, виявивши територію церковного кладовища часів Київської Русі. Ця частина місцевості жодного разу не ставала предметом планових археологічних досліджень.

На першому етапі в роботі експедиції взяли участь студенти-практиканти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а пізніше до розкопок приєдналися фахівці з архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України.

Результати дозволили простежити еволюцію центральної частини Вишгорода XI-XIX  століть. На глибині більше одного метра археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився згодом розчищення і будівництва нової церкви.

Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму. Також археологи виявили фрагменти Овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували такі деталі інтер’єру, як карнизи, капітелі тощо.

Розкопано частину церковного цвинтаря XVIIІ–XIX ст. Загалом на глибині 1,3 – 1,5 м розчищено дев’ять поховань, два з яких містили бронзові натільні хрестики.

Досить рідкісними для території Вишгороду є кілька розкопаних об’єктів післямонгольської доби (споруди й господарські ями). Вони свідчать про те, що частина міського населення пережила монгольську навалу 1240 р.

Культурні нашарування давньоруської доби починалися на глибині 1,75 – 1,9 м від сучасної денної поверхні. Розчищено частину потужної огорожі, котра могла в ХІІ – ХІІІ ст. відділяти церковну садибу від навколишньої забудови. Серед індивідуальних знахідок – пряслице (деталь веретена) з овруцького пірофіліту та фрагмент залізного ключа.

"Подальше вивчення здобутих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгороду", - йдеться у повідомленні музею.

Нагадаємо, у Перу під час укладання газопроводу виявили стародавнє поховання.