Пандемія Covid-19 не змогла стримати зміни клімату: ключові висновки доповіді ООН

Пандемія коронавірусу не уповільнила невмолимі темпи змін клімату, а викиди вуглецю в атмосферу повертаються до колишнього рівня.

Про це йдеться в доповіді United in Science 2021 (Єдність у науці 2021), підготовленій Всесвітньою метеорологічною організацією (WMO), що є спеціалізованою установою ООН.

– Covid-19 не уповільнив невблаганне прискорення змін клімату… Після тимчасового різкого зниження на тлі економічного спаду обсяги викидів двоокису вуглецю стрімко повертаються до колишніх рівнів і анітрохи не наближаються до цільових показників їх скорочення. Концентрація парникових газів в атмосфері зберігається на рекордному рівні, прирікаючи планету на небезпечне потепління в майбутньому, – сказано в доповіді.

У WMO зазначають, що підвищення глобальних температур провокує руйнівні екстремальні погодні явища по всьому світу і тим самим чинить вплив на економіку і суспільство. Зокрема, лише через спеку були втрачені мільярди робочих годин.

За даними WMO, середня глобальна температура за останні п’ять років була однією із найвищих за всю історію спостережень. Згідно із доповіддю, зростає ймовірність того, що в найближчі п’ять років температура тимчасово подолає поріг на 1,5° за Цельсієм вище доіндустріального рівня.

У доповіді наголошується, що навіть за умови рішучих заходів з уповільнення викидів парникових газів рівень моря продовжить підвищуватися. Це створить загрозу для населення деяких островів і прибережних районів у всьому світі.

Серед ключових положень доповіді можна виділити наступні:

• Глобальні викиди CO2 від викопного палива в період з січня по липень цього року в енергетичному та промисловому секторах вже повернулися до того ж рівня, що й у 2019 році, до пандемії (або навіть перевищують його). У WMO наголошують, що скорочення викидів під час першої хвилі Covid-19 на початку 2020 року зайняло дуже нетривалий проміжок часу.

• Глобальна середня температура в період з 2017 по 2021 роки є однією із найвищих за всю історію спостережень. За оцінками експертів, вона на 1,06-1,26°C перевищує доіндустріальний рівень (1850-1900 роки).

• З 2017 по 2021 роки середня літня мінімальна та середня зимова максимальна площа морського льоду в Арктиці була нижчою за показники 1981-2010 років. У вересні 2020 року площа арктичного морського льоду вдруге досягла найнижчого рівня за історію спостережень.

• У 2021 році було зафіксовано руйнівні екстремальні погодні та кліматичні явища, що є ознакою змін клімату, спричинених людиною. Йдеться, зокрема, про екстремальну спеку в Північній Америці та масштабні повені в Західній Європі.

• Існує 40% ймовірності того, що середня глобальна температура в якийсь із наступних п’яти років буде як мінімум на 1,5°C вищою за доіндустріальний рівень.

• Незаперечним є той факт, що саме вплив людини призвів до нагрівання атмосфери, океану та суші. Унаслідок цього відбулися широкомасштабні зміни в атмосфері, океані, кріосфері та біосфері. Зміни клімату, спровоковані діяльністю людини, вже призводять до збільшення частоти та інтенсивності багатьох екстремальних погодних і кліматичних явищ по всій планеті.

• Глобальний середній рівень моря зріс на 20 см з 1900 по 2018 роки. Це зростання суттєво прискорилося в період 2006-2018 років. І навіть якщо обсяги викидів будуть скорочені, середній глобальний рівень моря, ймовірно, підніметься на 0,3-0,6 метра до 2100 року, а до 2300 року – може зрости на 0,3-3,1 метра.

• Зростання температур провокує підвищення рівня смертності через спеку та погіршення працездатності.

• Пандемія Covid-19 спричинила лише короткострокове скорочення глобальних викидів в атмосферу. Це не сприятиме значному скороченню викидів до 2030 року, якщо країни світу не здійснять більш рішучих заходів. Зусилля з відновлення після пандемії повинні бути пов’язані з національними стратегіями в сфері зміни клімату та якості повітря.

– Меседж цієї доповіді зрозумілий: час збігає. Всім країнам необхідно взяти на себе зобов’язання щодо виходу на нульове сальдо викидів до 2050 року. Це має бути підкріплено конкретними довгостроковими стратегіями, які дозволять скоротити глобальні викиди на 45% до 2030 року в порівнянні з показниками 2010 року, – наголосив генсек ООН Антоніу Гутерреш, коментуючи висновки доповіді.

Спеціалісти прогнозують, що у найближчі 50-100 років клімат в Україні ставатиме все більш сухим. Поступове опустелювання повзтиме з південного сходу України на північний захід. Воно принесе спекотне, а головне сухе літо.

Тим часом Світовий банк спрогнозував, що зміна клімату може змусити 216 млн осіб у шести регіонах світу мігрувати в межах своїх держав в найближчі 30 років.