Кризи незалежності: як змінювались зарплати і добробут українців за 30 років
Кризи незалежності: як змінювались зарплати і добробут українців за 30 років

Кризи незалежності: як змінювались зарплати і добробут українців за 30 років

У дефіцитних та голодних 1990-х 90% населення України  називали себе бідними. У стабільніших двохтисячних українська економіка потроху звелася на ноги, люди нарешті могли собі придбати елементарну техніку або відправити дітей вчитися в університет.

Потім – стрімке зростання економіки, яке не прогнозували навіть економісти. Але таке ж короткочасне. У 2008-му країна знову поринула у кризу.

Дослідники твердять: ми досі не можемо вибратися із неї. Додала ще й криза 2013-го, коли в Україні почалася війна. А нинішня коронавірусна криза добряче вдарила по гаманцях та впевненості у завтрашньому дні. Тож, чи стало українцям краще жити за 30 років незалежності?

Кризові 1990-ті: країна бідних мільйонерів

Незалежність коштувала Україні великих економічних втрат. Різке падіння доходів та рівня життя, масова бідність населення. ВВП України скоротився на рекордні 59,2%, реальна зарплата зменшилася у більш як три рази, пенсія – в чотири.

– У середині 1990-х ми були мільйонерами. Наприклад, у 1994-му зарплата у мене була 3,1 млн. За 2 млн можна було купити жіночі туфлі. Вже у 1997 році зарплату я мала у гривнях. Тоді в середньому стала отримувати 170 грн. Вистачало на комунальні, на якісь продукти з магазину. Але більшість харчів вирощували на землі – картопля, весь борщовий набір, тримали свою худобу, – пригадує Тетяна Олійник.

У 1996-му, коли в обіг ввели вже українську гривню, середня зарплата українців – 126 грн. Найбільше отримували працівники фінансового сектору – рекордні 275 грн. У трійці лідерів – працівники транспорту, у цій галузі заробляли в межах 200 грн.

Держуправлінці отримували у середньому 162 грн. Будівельники та працівники промислових підприємств – в межах 150. Переважно всі гроші люди витрачали на продукти. Краща ситуація у бюджетників – час від часу їм хоча б на копійки, але підвищували зарплату.

Читайте
Від 90-х до сьогодні: як змінювався курс гривні в Україні за роки незалежності (тест)

У 1990-х ситуація була настільки нестабільна, що фахівці говорять не про галузі, а про конкретні підприємства, яким всупереч складній ситуації вдавалося вчасно платити зарплату людям. Але таких були одиниці.

– У 1994-му я пішла у перший клас, оскільки у мене родина військових, я не пам’ятаю особливого шику. Зарплати затримували. Виживали тільки завдяки тому, що привозили з села продукти. Хліб мама лише пекла, не купували. Військовим видавали ще пайок, завдяки цьому у нас іноді було мясо, тушонка. Відпочивати теж особливо нікуди не їздили. Але в той час ми отримали від держави квартиру, – пригадує Ірина Васильєва.

Люди виживали. 80% українців навіть не дотягували до прожиткового мінімуму, про що свідчить статистика доходів.

– Якщо зважати на статистику, жити краще нам не стало. Порівняно з 1990-ми, якщо дивитися на дані Держстату,  заробіток сьогодні на 54% нижчий, аніж раніше. Але тоді зарплати були відносно великими, однак за них нічого не можна було купити, була планова економіка, дефіцит. Сьогодні зарплати менші, та можна купити все, що забажаєш, – підсумовує економіст Любомир Шавалюк.

Стабільніші 2000-ті: час кредитів та активних покупок

2000 рік був дуже неоднозначним, пригадують експерти. Всі вже настільки звикли до економічного падіння, що коли на початку 2001 року зріс ВВП країни, це здивувало навіть експертів. 2002-й став іще стабільнішим.

– І з цього року і до 2008-го був дійсно найбільш гарний період 30-річчя незалежності. Коли у людей кожен рік швидко зростала купівельна спроможність, споживчі можливості, що часом вони навіть випереджали бажання. Підтвердження цьому – введення в експлуатацію житла, воно будувалося неймовірними темпами, – зауважує завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько.

Але разом із тим суттєво зростала вартість квадратних метрів, нулі додавалися на очах, пригадує Черенько. Втім, це свідчило про спроможність людей купувати дороге житло – вони активно інвестували.

Середня зарплата з 2000-х почала стрімко зростати. Якщо в нульовому вона складала 230 грн, то вже у 2008-му – 1806 грн.

Галузі із найвищими доходами залишилися незмінними – фінанси, транспорт, будівництво. Бідних людей ставало все менше. Якщо у 2002 році за межею бідності 72% населення, вже у 2008-му – лише 12,6%.

Тільки у людей почали з’являтися гроші – вони активно купують нову техніку, меблі. Українці почали активно ходити у ресторани та кафе, відмічають дослідники.

– Якщо говорити про 2000-ні роки, то зарплати зросли, заборгованість зарплат зменшувалася, стрімко розвивалося кредитування. І автомобілі купували в кредит, і квартири, і побутову техніку. Люди стали жити багатше. Але тоді ще не були популярними поїздки за кордон, – аналізує період економічного розквіту Любомир Шавалюк.

Доходи українців зростали, а відповідно, підвищувалися й пенсії та соцвиплати. Якщо іще у 2004-му середня пенсія була в межах 182 грн, то вже 2008-го – 776 грн.

На українських прилавках з’являлося вже більше імпортних продуктів. І часом вони були дешевшими, аніж вітчизняна продукція. Натомість традиційно дешеві товари, які завжди купували бідні родини, зросли в ціні більш ніж у півтора рази.

Менш райдужно, аніж експерти, 2000-ні пригадує Лариса Ляш.

– У 1990-х працювала медсестрою. Заробітна плата була 180-200 грн. У 2000 році було трошки скрутніше, перейшла в будівельну фірму. Там вперше отримала велику зарплату – 400 грн. Ми не шикували, нікуди не їздили, ніяких не було ні санаторіїв, ні моря, нічого не бачили. Тільки робота – село, робота – село, – розповідає Лариса Ляш.

Але 2000-ні дали поштовх освіті. Звичайні люди вже можуть собі дозволити відправити дітей вчитися у вищі навчальні заклади, навіть на контракт. Доступна освіта змінила й ринок праці.

– З’явилося нове покоління працівників, які вже могли добре заробляти у недержавному секторі. В Україну прийшли представництва різних зарубіжних компаній, створювали українські компанії. Саме в нульових з’явився такий клас офісних працівників, які мають диплом про вищу освіту, прагнуть вищого заробітку, – наголошує Людмила Черенько.

Криза 2008-го: долар по 8 та падіння промисловості

Стрімкий розквіт за класичними законами економіки закінчується падінням. Світ охопила глибока фінансова криза, і це миттєво відобразилося на Україні, яка виявилася абсолютно не готовою до таких перипетій.

Вже у червні 2008 року ціни на продукти злетіли догори на 123% порівняно з попереднім роком. Дорожчало все – овочі, картопля, мясо.

ВВП України на душу населення 1991-2020

Внаслідок високої інфляції подорожчали кредити. Долар скочив з 5 грн до 8 грн. Людям почали затримувати зарплату – на початок 2009 року заборгованість 168%!

Впала промисловість. А кількість безробітних збільшилась на третину. Соціологічні опитування свідчать: наслідки фінансової кризи 2008-го відчули 90% українців. Багато молоді та людей віком 40-49 років тоді втратили роботу.

Читайте
Комуналка, євроремонт і мінімалізм – житлова еволюція українців за 30 років

Період з 2010 до 2012-го економісти називають роком стагнації. Коли всі жили у режимі очікування – фінансова ситуація українців і не погіршувалася, але й сподівань на краще не було.

Революційний 2013-й: початок війни та рекордне скорочення зарплат

Ще не оговтавшись від подій 2008-го, Україна знову поринула у кризу. Фахівці запевняють: річ зовсім не у революції, яка почалася аж наприкінці осені.

Перші дзвіночки, які свідчили про економічний перекіс, з’явилися задовго до Майдану.

– Багато хто каже: от, якби не було Майдану, революції, у нас би все було добре з економікою. Це абсолютна неправда. У 2013 році ще навесні було усім зрозуміло, що ми підійшли до дуже поганої межі, коли намагалися піднімати соціальні виплати, не маючи ніякого економічного підґрунтя та підтримки міжнародних партнерів, – наголошує науковиця Людмила Черенько.

Війна на сході поглиблює прояви кризи. Знову дорожчають продукти, піднімаються комунальні тарифи. Але от зарплати у більшості населення не ростуть, а у декого – навіть знижуються.

– У кризу 2013-2014 років зарплати знизилися на чверть. Це досить великий показник. Навіть глобальні кризи не призводять до таких потрясінь, – аналізує економіст.

Українці почали економити на найнеобхіднішому. У 2015-му купували на чверть менше продуктів, аніж зазвичай. Відмовлялися від дорожчих харчів.

На додаток ще й різкий стрибок долара – з 8 грн до рекордних 28 грн. Бізнес та люди, які мали валютні кредити, хапалися за голови, не розуміючи, як жити далі.

Знову стрімко зросла бідність – 2015 року половина українців отримували зарплати менші за фактичний прожитковий мінімум.

Ситуація дещо стабілізувалася у 2017-му.

– 2017 рік для рівня життя став виходом з чергової кризи. З 1 січня вдвічі підняли мінімальну заробітну плату. Це було нечувано для України, бо у нас були дуже ганебні показники доходів. Нас навіть не було із ким порівнювати, ми з Молдовою мали найнижчу оплату праці, і подекуди навіть почали відставати від Молдови. Коли підвищили мінімалку – миттєво стрибнули доходи від зайнятості, – пригадує дослідниця Людмила Черенько.

У 2017-му середня зарплата в Україні – трохи більше 7 тис. грн. Пенсія – 1 828 грн. Найбільше отримували працівники авіації – понад 30 тис. Фінансисти мали в середньому 13 тис. Такі ж заробітки – у працівників сфери телекомунікацій.

Ковідний 2020-й: випробування на міцність для бізнесу та зростання тарифів

Світову економіку розхитує досі невідомий вірус. Страждають економіки усіх країн, і Україна – не виняток. У першу чергу Covid-19 позначився на малому та середньому бізнесі, компанії закриваюлися на карантини.

Занепад у офлайн-торгівлі, авіації, ресторанному та туристичному бізнесі. На карантині люди сиділи або з голими зарплатами, або їх відправляли у вимушені відпустки.

Зарплати трохи впали, але як тільки карантин послабили, вони повернулися до попередніх позначок. Люди відкладають дорогі покупки, і економлять гроші. Водночас ростуть ціни та тарифи на комуналку.

– Зараз ¾ зарплати йде тільки на оплату комунальних послуг. Я медсестра, чистими на руки отримую 4800 грн. Квартплату треба платить 2300-2400. Продукти подорожчали, проїзд подорожчав. Як казали у новинах, на виживання треба мінімум 5-7 тис., то в нас не виходить навіть на виживання. Виживаємо завдяки тому, що маємо підробітки і затягуємо пояски, – скаржиться на нинішній фінансовий стан Лариса Ляш.

У 2021-му середня зарплата в українців трохи більше 14 тис. Найбільше отримують, звісно, працівники IT-сектору. Середня пенсія – 3700 грн. Як і раніше, більшість своїх доходів українці витрачають на продукти харчування.

– У 1990-х витрати на харчування перевищували 65%. Зараз вони трохи менші 50%. Частка знижується, коли зростають комунальні тарифи. І витрати на харчування українці скорочують у останню чергу, як би сутужно не було, – кажуть в Інституті демографії.

Попри затяжні кризи та скорочення зарплат, фахівці певні: нині українці все-таки живуть краще.

– Це видно за багатьма показниками. Телевізор – вже не розкіш, а предмет першої необхідності, особисті автомобілі є у значної більшості сімей, подорожі за кордон для багатьох українців стали нормою. Комп’ютерна техніка раніше була предметом розкоші, нині кожна родина має кілька ноутбуків. Така ж ситуація і зі смартфонами, – підсумовує економіст Любомир Шавалюк.

Ковідний 2020-й показав: прогнозувати щось на майбутнє складно. Але попри кризу, яка триває, та загрозу нових штамів Covid-19, економісти говорять про економічне зростання в Україні у 2022-2024 роках. Принаймні, ми вийдемо на допандемічні показники.

Читайте
Рівень тіньової економіки України сягнув 30% через пандемію
Теги за темою
Зарплата
Джерело матеріала
loader
loader