Як передає Укрінформ, про це повідомляє The Guardian.
За правилами, встановленими в ЄС, за відсутності постійного президента Євроради ця посада переходить до держави-члена, яка головує в ЄС по черзі. В результаті угорський прем'єр Орбан фактично керуватиме радою.
У неділю Мішель відреагував на критику свого рішення піти з посади, заявивши: "Я хочу прояснити, що у будь-якому випадку в червні мало бути прийняте рішення про мого наступника, а рішення парламенту буде у липні, тому раді буде легко ухвалити рішення... Існує безліч інструментів, якщо буде політична воля, уникнути Віктора Орбана", - зазначив він.
Лідери європейських країн мають зустрітися 17 та 27-28 червня - після виборів до Європарламенту, які пройдуть по всьому блоку з 6-9 червня - щоб розпочати дебати з приводу вищих посад у блоці.
Переговори зазвичай тривали декілька місяців, а кульмінацією стало створення нової комісії наприкінці листопада - саме тоді мав закінчитися термін повноважень Мішеля на посаді президента ради. Але у лідерів тепер буде набагато менше часу.
Деякі аналітики применшують значення кроку Мішеля. Хосук Лі-Макіяма з аналітичного центру Європейського центру міжнародної політичної економії заявив, що це "просто зміщує гонку за його наступника на шість-дев'ять місяців раніше".
Інші, однак, засудили рішення президента Євроради як необачне та егоїстичне. Альберто Алеманно, професор права ЄС у Європейському коледжі, сказав, що цей крок був "не лише егоїстичним, а й безвідповідальним".
Як повідомлялося, президент Євроради, бельгійський ораполітик Шарль Мішель має намір залишити нинішню посаду, оскільки балотуватиметься на виборах до Європарламенту, що відбудуться у червні.
Вибори нового президента Європейської Ради традиційно є частиною пакету призначень, які мають бути погоджені главами держав та урядів країн ЄС після виборів на саміті ЄС.