На київську сцену повертається легендарна опера «Ярослав Мудрий»

25 березня у Києві на сцені Національної опери України відбудеться перший показ поновленої у репертуарі театру опери Георгія Майбороди «Ярослав Мудрий». 

«Вирішив звернутись до постановки цього монументального, орієнтованого на ідею національної єдності твору, оскільки він оспівує наше героїчне минуле, а його проблематика дуже актуальна і сьогодні. Це одна з найскладніших та наймасштабніших опер в українському репертуарі. Її можна порівняти, хіба що з «Тарасом Бульбою». Задіяно майже всю трупу театру» – розповідає режисер-постановник Анатолій Солов'яненко.

Упродовж десяти сезонів шедевр Майбороди був єдиним оперним твором на стародавній історичний сюжет. У 1990-х опера зникла з репертуару театру. 

Після багаторічної перерви оновлений «Ярослав Мудрий» 25 березня повертається на сцену Національної опери України. Показ приурочений до ювілею видатного диригента, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Стефана Турчака.

Головні партії виконають найяскравіші солісти Національної опери України:

• Сергій Магера (Ярослав Мудрий, великий князь Київський),
• Вікторія Ченська (Інгігерда, його дружина),
• Лілія Гревцова (Єлизавета, їхня дочка),
• Наталя Кисла (Анна, їхня дочка),
• Петро Приймак (Гаральд, витязь Норвезький),
• Дмитро Кузьмін (Журейко, муляр),
• Сергій Ковнір (Сильвестр, вчений чернець),
• Богдан Тарас (Людомир, старий селянин та Стемир),
• Наталія Николаїшин (Милуша, дочка Людомира),
• Сергій Пащук (Микита, чернець-художник),
• Анжеліна Швачка (Джемма, дівчина із Сицилії),
• Андрій Маслаков (Свічкогас, чернець-переписувач),
• Олександр Мельничук (Турвальд, варяг),
• Олександр Бойко (Мирослав, київський боярин) та інші.

До слова, Ярослав Мудрий відігравав помітну роль в історії не тільки своєї держави, але й усієї середньовічної Європи. Він впливав на політику Польщі і Угорщини, Норвегії і Франції, з ним рахувалися і у найпотужнішій тогочасній країні, якою була Візантія, його прихильності добивалися і у папському Римі, де йшло до швидкого розколу християнської церкви. Виважений і мудрий державний політичний діяч, людина багатого внутрішнього світу, стратег і дипломат, він продовжив справу свого батька в об’єднанні і зміцненні Київської Русі.

Ярослав Мудрий постає в опері Георгія Майбороди в різні моменти свого бурхливого і наповненого подіями життя: у колі сім`ї – з доньками, які невдовзі виїдуть до інших країн і він уже ніколи їх не побачить, з будівничим Софійського собору Журейком, у роздумах із ченцем Сильвестром, образ якого співвідносний з історичною постаттю митрополита Іларіона, першого
русича, поставленого Ярославом на кафедру всупереч волі константинопольського патріарха, який міцно тримав під своєю опікою духовне життя Русі-України. Державницьке кредо князя – «раніш
закон, а потім благодать».

У опері на тлі історичних подій розкривається внутрішній світ князя-мислителя, будівничого і воїна, який крок за кроком переборює підступні інтриги своїх ворогів і недругів. 

Лібрето створене за однойменною драматичною поемою Івана Кочерги. У передмові письменник зазначив: «У цілому ж ідею поеми можна визначити як нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь Вітчизни, шукання, у якому Ярославу допомагають не тільки друзі, але й ті, хто, як Микита, повставали проти нього зі своєю особистою правдою, або ті, хто, як Журейко, були скривджені князем, але врятували його в біді, бо всіх їх єднала і примиряла любов до Вітчизни, до Києва, причаровувала приваблива особистість Ярослава».